RSS Карта сайта

Випадкове фото

Погода

волог.:

тиск:

вітер:


Духно Галина Макарівна

Духно Галина Макарівна, голова обласної організації Всеукраїнської організації «Захист дітей війни», член обкому СПУ

Народилася 13 квітня 1932 року в селі Дубровінци Ільїнецького району Вінницької області в сім’ї службовців.

Освіта вища: в 1955 році закінчив Чернівецький державний університет ім. Ю. Федькович за спеціальністю «Хімік-органік».

Трудова діяльність.

Трудову діяльність розпочала в 1955 році на Чернівецькому цукровому заводі. Спочатку  працювала хіміком по сировині, а потім – хіміком водоочистки. З 1968 року по 2002 рік ( до виходу на пенсію) на заводі «Гравітон» – технолог, начальник цеху та начальник заводської лабораторії.

 

Громадсько-політична діяльність.

Війна назавжди зарубцювалася у серці цієї жінки, яка 9-12-річною дівчинкою своїми очима бачила страждання тих, хто сьогодні отримав статус “дитини війни”, а тому охоче взялася за створення і розбудову обласної організації СПУ “Захист дітей війни”.

Для неї війна розпочалася з першого дня, 22 червня 1941 року. У той день над садом її сім’ї в Рівненській області розгорівся повітряний бій. Страшно строчили кулемети. Наш пілот, вдало зманеврувавши, зайшов з хвоста і збив фашиста, літак якого загорівся і впав і біля лісу.

А вже 25 червня дітей і жінок посадили на підводи і повезли в тил з пропусками на руках, де значилося, що така-то “сім’я відбуває з місця бойових дій в глибину країни”. Всю ніч рухалася валка підвід. На світанку коней розпрягли, повели на водопій, дали можливість тваринам попастися. В цей час неподалік, на окраїні ліска, розгорівся бій між прикордонниками і фашистським десантом, який був скинутий з німецького літака у формі червоноармійців.

Пізніше всі їх  посадили у вагони, а дітей, на - верхні нари біля маленьких віконець, і повезли через усю Україну. Перший ешелон прибув  у колишній Царицин (Сталінград). Потім – рушив на південь, де біля річки Дон всіх посадили на підводи і розвезли по станицях. Вони потрапили в Клецький район у станицю Караженка на березі ріки. І почалися важкі воєнні і трудові будні.

Потім пережили ще одну евакуацію. Дорогами знову п’ять тижнів гнали колгоспні отари, коней, велику рогату худобу, на гарбах, які тягнули воли, везли сякі-такі пожитки. Зупинилися у російському поселені Берьозкіно.

І знову діти працювали у полі, збирали бавовну, а коли стало холодно – помагали нянькам в яслях і садочку доглядати за дітками, поки мами були на роботі.

Весною 1944-го стали збиратися додому. Поїздом з Грозного на Кавказі доїхали у Харків –  місто було повністю зруйноване.  З Харкова добралися в Полтавську область у військовому ешелоні під брезентом біля танка. Потім дальше  і дальше йшла на Захід…І все свідоме життя Галини Макарівни Духно пройшло на Буковині, яка стали близькою і рідною.

В 1992 році вступила в члени СПУ.

 

Особисте життя

Веде активний спосіб життя. Організувала групу здоров’я і систематично проводить заняття з лікувальної фізкультури. Захоплюється огородництвом та садівництвом.

 



14.01.2012   root Вернутися Роздрукувати
 
 
Яндекс.Метрика