RSS Карта сайта

Випадкове фото

Погода

волог.:

тиск:

вітер:


Коментарі >> І знову локшина на вуха…

Слідкуючи за виступами представників нинішньої влади в засобах масової інформації стає зрозумілим, що наближаються вибори. З чого би це, не зважаючи на погіршення життя людей, активно ведеться кампанія з пропаганди своїх «досягнень» щодо соціального захисту найбільш вразливих верств населення.

Зупинюсь на дітях війни. Мені, як заступнику голови правління обласної організації «Захист дітей війни», ця тема близька. Зараз цим людям нав’язливо вбивають в голову про факт, що з 1 січня 2012 року надбавка до пенсії зросла на 15 %. Про це я мав змогу ще раз переконатися 27 січня 2012 року в сесійній залі Шевченківського райвиконкому. Тут відбулася зустріч ветеранів війни, дітей війни, чорнобильців з керівництвом міського управління Пенсійного фонду України.

         Відкрила збори начальник управління Лотоцька Л.К., пояснивши, що зустріч відбувається на  прохання міської ветеранської організації і надала слово своєму першому заступнику  О.К. Неміжану, який доповів про згадані вище досягнення.

На перший погляд вони дійсно є. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” (сильно звучить!!!) підвищення до пенсії, встановлене статтею  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в 2012 році провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня по 31 березня 2012 року прожитковий мінімум для цієї категорії населення становить 822 грн. Визначаємо з цієї суми 7% і отримуємо «підвищений рівень» –  57,54 грн.  замість 49,80 грн. в минулому.

А тепер прослідкуємо яким чином і чи насправді вдалося забезпечити реальне підвищення. Надбавка до пенсій сумою в  49,80 грн. виплачується дітям війни ще з 1 жовтня 2008 року. Тоді, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була викладена в такій редакції: «дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» (тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Починаючи з січня 2009 року розмір надбавки був «заморожений» на рівні жовтня 2008 року і вже не «прив’язувався» до 10%  прожиткового мінімуму. Більше 3-х років пройшлося чекати на так зване підвищення. Бо не має потреби доказувати, що на 50 гривень в жовтні 2008 року можна було б купити значно більше продуктів харчування ніж сьогодні за 58. Це підтвердить кожна господиня, яка зайнята проблемами виживання і рахує кожну копійку.

Але це ще не вся правда. Згідно України Закону «Про соціальний захист дітей війни» їм повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На сьогодні надбавка дітям війни мала б становити 246,60 грн. (822х30:100).

У своєму виступі на зборах я наголосив про це, і про те, що постанова уряду прийнята  всупереч положенням статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийняті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Потім зачитав звернення-лист до Президента України В.Ф.Януковича, Голови Верховної Ради України В.М.Литвина, Голови Кабінету Міністрів України М.Я.Азарова та Генеральному Прокурору України В.П.Пшонки, який був написаний мною за дорученням обласної організації дітей війни.

         В ньому було звернено увагу гаранта конституції на те, що Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнав  бюджетні закони, що призупиняли дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такими, що не відповідають Конституції України  (є антиконституційними) та втратили чинність з дня ухвалення. А отже підлягають виконанню. Та В.Ф.Янукович ( Прем’єр – міністрУкраїни з 4 серпня 2006 року по 18 грудня 2008 року), та М.М.Папієв який на той же час займав посаду Міністра праці та соціальної політики, проігнорували це рішення.

         Проте, ці рішення Конституційного Суду дали можливість дітям війни з допомогою місцевих осередків Соціалістичної партії України та Всеукраїнської організації «Захист дітей війни» звертатись до суду за захистом свої порушених прав. Багато дітей війни виграли суд і отримали реальні кошти, хоч далеко не всі.

Та влада пішла далі. Щоб унеможливити надалі добиватися правди в судах, в червні 2011 року за поданням Кабінету Міністрів України, Верховна Рада України прийняла, а Президент В. Ф. Янукович підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким установлено, що пільги, які передбачені дітям війни, чорнобильцям, пенсіонерам  військової служби та іншим категоріям населення, виплачуються «… у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». Аналогічна норма передбачена Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік».

         А як прореагував Конституційний Суд на це беззаконня?! Зовсім навпаки. Своєю ухвалою від  26 грудня 2011 року визнав конституційним надане право уряду самостійно встановлювати порядок і розмір соціальних доплат і тим самим благословив його на невиконання законів про соціальний захист громадян.

         З цього приводу обласний комітет СПУ 15 січня 2012 року прийняв заяву, якою висловив свій рішучий протест щодо «узаконеного» руйнування соціальних гарантій громадян.

         Наступні виступаючі на зборах,-  заступник голови міської організації Чернобільців М.Железний та заступник голови Ветеранської організації Першотравневого району міста Чернівці Л.Юрчук також висловили свої незадоволення прийнятими рішеннями про які йшла мова. Не почувши конкретної відповіді про покращення свого соціального стану присутні почали виходити з зали. В наслідок чого начальник міського управління Пенсійного фонду Л.К.Лотоцька вимушена була закрити збори.

         Тож  спроба перед наступними виборами, навішати чергову «локшину», на вуха ветеранам не відбулася.

 P.S.

         Вже закінчуючи писати цей матеріал, у неділю 29.01, о дев’ятій ранку по місцевом каналу ТВА побачив передачу, про дійство яке згадується в вищеозначеному матеріалі. Було взято інтерв’ю у М Железного, у чорнобильця Оноприйчука С., а також у керівника міської організації Чорнобільців  Івоняк Н.Л., яка достатньо вичерпно розповіла про проблеми Чорнобільців. Однак мене здивувало інше, кореспондент і оператор, а значить і редакція каналу ТВА, напевно прислуговуючи певним структурам, не показали і не дали оцінку моєму виступу де розкривалися винуватці, які на державному рівні знущаються над соціально незахищеними верствами населення, про що йшла мова і в листі до керівників державі, яке  я зачитав на цих зборах.

   Віктор Обдуленко, заступник голови

правління обласної організації «Захист дітей війни»,

член національної спілки журналістів України                          

 



31.01.2012   Коментарі Вернутися Роздрукувати
 
 
Яндекс.Метрика